Трофімцова Вікторія, сайт вчителя

Кроссенс– асоціативна головоломка нового покоління.

VikaTeacher — Thu, 28 Dec 2017 21:26:46 GMT

«Кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».

Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.

1 2 3
4 5 6
7 8 9

Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок. Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
При створенні кроссенса можна скористатися таким алгоритмом:
1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати 8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3. Найти зв'язок між елементами.
4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6. Виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8. Замінити вибрані прямі елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9. Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1. при формулюванні теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс
1. це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2. це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3. це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє
1. розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
2. прояву нестандартного мислення і креативності;
3. розвиває можливість самовираження.
Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріплення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформація запам'ятовується набагато краще.
Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
1. дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2. відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би давав учням «ключ» до освоєння теми;
3. дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4. на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;
5. дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками завдання, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6. проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен попередньо добре підготуватися:
1. глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
2. старанно планувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
3. мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
4. передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.
Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять критику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування неточних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі пропозицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.
Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповідати меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок потребує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захищати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.
Оцінюючи результати , необхідно враховувати такі умови:
1. підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
2. застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;
3. обговорювати з учнями критерії оцінювання;
4. враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1. робота в малих групах;
2. робота в парах»
3. «мозковий штурм»;
4. «коло ідей»;
5. «мікрофон»;
Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця ди¬тина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.
Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу. Для цього можна використати такий матеріал.

Тлумачення

Молот, ковадло – кузня – батько – перша школа;
Клас – аудиторія – викладач, писав про школу;
Дитина – сміх – дитяча тематика, можливий варіант – «Бористав сміється»;
Листя – збірка «Зів'яле листя»;
І.Я.Франко;
Картина «Сікстинська мадонна» - сонет «Сікстинська мадонна»;
Скеля – вірш «Каменярі»;
Птах, беркут – повість «Захар Беркут»;
Хмари – воля , Бог, релігійна тема .

Найдорожчі книги світу

VikaTeacher — Thu, 28 Dec 2017 21:19:26 GMT

Дізнайтеся більше про «справжні» книги!

Скільки Ви готові віддати за книгу? А якщо книга красива, історично важлива й рідкісна, та до того ж з кожним роком тільки набирає ціну? Швидше все, за таку не шкода викласти всі вільні гроші. Представляємо перелік найдорожчих книг у світі.

1. Біблія Гутенберга
Всього вийшло рівно 180 примірників: Гутенберг надрукував 45 Біблій на пергаменті, а решта на італійському папері, яка була оформлена водяними знаками. Втім, це не перша інкунабула. Серед інших Біблію Гутенберга відрізняє неперевершена якість оформлення. А до наших днів таких у повному змісті дійшла всього 21 книга. І експерти просять за неї досить багато - близько 25-35 мільйонів доларів.

2.Кодекс Лестера
Ця книга являє собою 72-сторінковий збірник з науковими записками і ескізами знаменитого Леонардо да Вінчі. У ньому знаходяться нотатки та малюнки течій потоків води, вирів, а також матеріали по геології і астрономії. Цю книгу граф Лестер купив в 1717 році, тому вона досі називається його ім'ям. Втім, ця книга на сьогоднішній день вважається найдорожчою. У 1994 році її власнком став Білл Гейтс, він віддав за кодекс Лестера 30800000 доларів.
Варто відзначити, що «Трактат про воду, землю і небесні тіла», це первинна назва книги. До засновника компанії «Microsoft» вона належала нафтовому магнату Арманду Хаммеру. Нинішній власник свій скарб від сторонніх очей не приховує, а виставляє кодекс Лестера на виставках у найбільших музеях світу.
На пергаментних сторінках, які між собою скріплені спеціальним чином, текст написаний в дзеркальному відображенні, тому її можна вивчати тільки за допомогою дзеркала. Великий винахідник у своїй книзі описує власні думки про будову і походження води, світла, повітря і мінеральних речовин. Висловлюється і припущення, що наш світ - це жива істота: земля - це його плоть, повітря - це його душа, а вода - кров. У багато разів підвищує цінність кодексу Лестера і малюнки, які зробив сам майстер.

3. Перше видання п'єс Шекспіра
За деякими оцінками, ця книга коштує близько 22,6 мільйона доларів. Важко повірити, що первісна ціна того видання була всього лише один фунт. Але сьогодні копії твору для будь-якого колекціонера представляють величезну цінність. Книга з'явилася в 1623 році, через сім років після смерті знаменитого сьогодні Вільяма Шекспіра. У виданні на 900 сторінках написано 36 п'єс.
Всього в світі існує 228 копій цього першого видання. Власником одного з примірників є співзасновник компанії Microsoft Пол Аллен. Він купив перший фоліант у 2001 році за трохи більше, ніж 6 мільйонів доларів.

4. Трактат про плодові дерева
Ця книга побачила світ у далекому 1768 році. Це була найбільш успішна робота французького ботаніка Анрі Луї Дюамель дю Монсо. У виданні зібрано докладний опис 16-ти різних видів фруктів.
У 2006 році Трактат про плодові дерева пзодано з аукціону в Брюсселі. Власник за нього віддав 4,5 мільйона доларів.

5. Географія Птолемея

Книга представляє собою збірник картографії другого століття нашої ери. У 1477 році на основі цього видання надрукували перший атлас. А в 2006 році збірка відправилась у приватні руки за досить пристойною ціною. Один з двох, що залишилися примірників продали за 3,9 мільйонів доларів.

6. Атлас Європи Меркатора

Фламандський картограф Герард Меркатор першим створив циліндричну проекцію карти планети. Вона використовується і донині. Проекція Меркатора відрізняється тільки тим, що на картах не спотворюються форми і кути, відстані ж зберігаються лише на екваторі. Атлас і зараз застосовується при складанні аеронавігаційних і морських навігаційних карт. Ну а в світ книга вийшла в 1595 році, після смерті її творця. В атласі був трактат про створення світу, а також 107 карт з географічними описами. Майже всі, а саме 102, склав сам Меркатор. Через сторіччя, в 1967 році, карти випадково знайшли в Бельгії. І в 1997 році їх придбала Британська бібліотека за 1,243 мільйона доларів.

Зарубіжні письменники та Україна "Їх доля завела на Україну"

VikaTeacher — Thu, 28 Dec 2017 21:01:38 GMT

Дізнайтеся більше про зв'язок життя і творчість деяких письменників з Україною

Українські сторінки життя і творчості Адама Міцкевича

Починаючи з 20-х років XIX ст., твори Міцкевича широко відомі в Україні. Ними захоплювалися Т. Шевченко і Леся Українка, М. Коцюбинський та І. Франко. Українською мовою його твори перекладали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, пізніше П. Тичина, М. Бажан і найбільше — М. Рильський.

Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків... Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захоплюючої й корисної для Міцкевича мандрівки українською землею. Спомин про це залишився на сторінках поеми «Пан Тадеуш».

За допомогою російських друзів Міцкевич одержує призначення на роботу в Одесу, звідки виїжджає в Крим. У результаті цієї подорожі з'явилася збірка «Кримські сонети», куди увійшло 18 поезій.

Міцкевича причарувала й волинська природа, яку він оспівав у своїй творчості. Балада «Світязь» — один із найпрекрасніших творів поета, побудований на матеріалі слов'янської історії.

Володимир Маяковський і Україна

13 січня 1924 року в газеті «Пролетарська правда», що виходила у Києві, було надруковано оголошення: «Товаришу Маяковський! Робітничі кореспонденти чекають на вас у своєму клубі 13 січня о 1 годині дня».

Після відвідин клубу молоді київські поети запропонували зарахувати Маяковського кореспондентом газети «Пролетарська правда», російський поет дякував й обіцяв писати. Обіцянку він виконав. 2 березня газета опублікувала його вірш «Київ». У поезії Маяковський говорить про історію давнього міста.

А у 1926 році В. Маяковський написав чудовий вірш «Долг Украине», в якому він звинувачує російських обивателів в обмеженості знань про Україну і радить їм усім вивчити українську мову та краще пізнати українську культуру.

Закоханий в Україну Райнер Марія Рільке

Він був чи не першим із великих західноєвропейських поетів,що виявив активний інтерес до давньоруського мистецтва,природи, людей і народної творчості Росії та України,посилено вивчав їх, прагнув пропагувати в Німеччині.

Д.Наливайко

Поет любив мандрувати. У 1907 році Рільке познайомився з Лу Андре Саломе, дочкою генерала російської армії французького походження. Разом з нею він у 1910 році подорожував Росією та Україною. Поет із зацікавленістю знайомився з Києвом, Дніпром, доїхав до Кременчука, Полтави, Харкова. Рільке був вражений красою української природи, народними піснями.

Рільке закохався в Київ, вважав його «близьким до Бога». Особливо багато вражень отримав від Софіївського собору, Києво-Печерської лаври. Враження вилилися у збірки «Часослов» і «Розповіді про Господа Бога». Рільке вражають кургани, що височіють над степом. Кургани — могили минулих поколінь. Він захоплюється староукраїнською літературою та Гоголем.

Пошуки духовного провідника приводять Рільке до Канева, на могилу Т. Г. Шевченка.

Українські адреси Анни Ахматової

«Я народилась 11(23) червня 1889 року під Одесою. Мій батько був інженер-механік флоту», — так починаються спогади російської поетеси Анни Ахматової. З Україною пов'язано багато її спогадів та віршів. У Києві вона закінчила гімназію, одружилася, почала писати вірші. Київські святині — Софійський Собор, Лавра - згадувала вона неодноразово.

У спогадах Ахматової згадується й Севастополь: «Каждоелето я проводила под Севастополем, на берегу Стрелецкой бухты, и там подружилась с морем. Самое сильное впечатление этих лет — древний Херсонес, около которого мы жили».

Тричі бувала Анна Андріївна на Поділлі — у Слобідці Шелеховській. Тут жили її мати й тітка, тут вони й поховані. Анна Ахматова якось зізналась українському поетові Миколі Бажану: «А ви знаєте, в мене ж є українська кров. Мій батько — родом з козацької старшини. Народилася в Одесі, в Києві закінчила гімназію. Там зустрілася з українською мовою, але зустріч була поверхова».

Зв’язки О.С.Пушкіна з Україною

Більша частина заслання Пушкіна минула в Молдові, в Кишиневі, проте першим пунктом його перебування на півдні став Катеринослав (Дніпропетровськ). Побував він у Олександрівську (Запоріжжі), проїжджав через українські причорноморські степи, був на Кубані, де мав можливість спостерігати за життям та побутом українських чорноморських козаків. Тривалий час жив у Криму, близько року - в Олесі. Бував також у Києві, Тульчині. Немало часу провів у Кам'янці (нині райцентр Черкаської області).

Українські краєзнавці підрахували, що поет здійснив 18 поїздок Україною, побував у 124 населених пунктах Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської, Київської та Волинської губерній.

Взимку 1820-1821 року Пушкін, незважаючи на заборону, прибув до Києва. Софійський собор та Києво-Печерська лавра справили на поета величезне враження, які згодом лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Відвідання могили князя Олега надихнули на створення "Пісні про віщого Олега" та написання поеми "Руслан і Людмила".

Час південного заслання став продуктивним періодом для Пушкіна-поета. Тут він написав чимало віршів, поеми "Кавказький бранець", "Брати-розбійники", "Бахчисарайський фонтан", почав поему "Цигани" й роман у віршах "Євгеній Онєгін"..

Власне "українським твором" Пушкіна можна вважати "Полтаву". Безперечно, цей твір, написаний у 1828 р., задумувався раніше, ще під час перебування на півдні. Враження від України, її природи звучать у "Полтаві". У ній Пушкін свідомо дискутує з Байроном і особливо з Рилєєвим, які зображали Мазепу позитивно, репрезентуючи його як борця за волю України. Пушкінська "Полтава" уславлює суперника Мазепи — царя Петра.

Особливий період в засланні Пушкіна — життя в Одесі. Тринадцять місяців прожив Олександр Сергійович у цьому місті, де було створено понад 30 ліричних поезій, завершено роботу над поемою "Бахчисарайський фонтан", написано два з половиною розділи роману "Євгеній Онегін".

У цьому місті Пушкін пережив високе і палке кохання до однієї жінки. Через багато років у Петербурзі він зустріне її, і тоді з’явиться прекрасний вірш «Я вас кохав…»(1829).

Щодо творчих й дружніх стосунків з кращими представниками української інтелігенції, то Пушкін був у близьких стосунках із українцями М. Маркевичем, М. Максимовичем, Д. Бантишем-Каменським, Орестом Сомовим, допомагав Миколі Гоголю увійти в російську літературу. Відомо, що Гоголь обожнював Пушкіна.

Цікавим фактом є те, що дружина поета, Наталія Гончарова, була праонукою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка.

Україна в житті та творчості Михайла Булгакова

Миха́йло Опана́сович Булга́ков народився 3 (15) травня 1891 р у Києві і був першою дитиною у сім'ї. Перше оповідання «Пригоди Світлана» було написане, коли автору виповнилося сім років. Сім'я часто змінювала адреси в пошуках зручніших квартир: Госпітальна, Волоська, Діонісівський провулок, Кудрявська вулиця та інші.

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто". Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія "Білої гвардії" та "Днів Турбіних", перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам'ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко вгадати автора.

Гоголь і Україна

Народився 20 березня (1 квітня за новим стилем) 1809 року в селі Великі Сорочинці(зараз Миргородський район Полтавської області, Україна). Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків.

Навчався в Полтавському повітовому училищі, а потім у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших.

У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга. Все своє життя Гоголь захоплюється історією, культурою України, що знаходить свій відбиток у його творах : «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», « Та рас Бульба» .

«…поет і тоді залишається національним, коли він пише про чужі події і чужі історії… Бо не мова визначає (хто ти за національністю), а погляд…» - так писав Микола Гоголь – людина, яка стала великим російським письменником , але з таким глибоким українським корінням.

Україна щиро шанує свого видатного земляка. Пам’ятники споруджені у містах і селах. Меморіальні музеї у Сорочинцях, Миргороді, Ніжині, Києві.

«Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілкомнових про сам край!».

Багато встиг Микола Гоголь за своє коротке 43 – річне життя. Та скільки ще залишилося недописаним.

Знайшов своє кохання в Україні

Україна – це справжня легенда, справжня пісня.

О. де Бальзак

Оноре де Бальзак - великий французький письменник, автор грандіозної «Людської комедії» з її повістями і романами - «Втрачені ілюзії», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Розкоші і злидні куртизанок», «Гобсек», «Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Білото». Та найбільш захоплюючою є історія кохання Бальзака і Евеліни Ганської.

У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшло з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку у Верхівні, поблизу Бердичева. Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії. Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. Вони не могли одружитись, адже Евеліна мала чоловіка.

«Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем, що височіла над долиною, третьою долиною по дорозі від кордону», - таке залишив нам враження про село Верхівня Оноре де Бальзак.

У 1850 році Бальзак за 5 місяців до своєї кончини повінчався з Евеліною в Бердичеві. Одним зі свідків був граф Георг Мнішек, з родини російської цариці Марини Мнішек. Після церемонії Бальзак заявив Евеліні: «Ура! Я зробив те, чогоне зміг Бонапарт! .. У твоїй особі я підкорив Росію».